ИСТОРИЯ ИНТЕРНЕТА

Пропоную Вам подивитись короткий ролик про те, як у нашому житті з'явився Інтернет. Впевнена, що навіть досвідчений користувач подивиться на Всесвітню Мережу під іншим кутом. А для когось інформація буде новою. .Приємного перегляду!.

ПРИЧИНИ ЗАГУБЛЕНОГО ІНТЕРЕСУ ДО ЗНАНЬ

Буває так, що в учнів десь загубився інтерес до знань. Чому це сталося? До найбільш поширених належать невміння вчитися й долати труднощі пізнавальної діяльності. Навчання — це нелегка праця, яка вимагає від учня багатьох спеціальних навичок, чимало сили волі, без чого неможливо досягти успіху у навчанні.
На друге місце потрібно поставити об'єм та складність матеріалу, який треба засвоїти і запам'ятати. Хоча давно відомо, що передавати школяреві всі знання, накопичені людством, утопічно та шкідливо, зміст шкільної освіти продовжує розбухати .
Педагоги часто організовують діяльність без опори на бажання й мотиви учнів.
Ще одна важлива причина небажання вчитися—убогість шкільного життя і навчального процесу. Монотонність і одноманітність занять, діяльності вчителів, відсутність швидкої зміни подій, яскравих вражень І нових зустрічей та необхідність довгий час сидіти і майже не говорити — все це робить шкільне життя нудним і невеселим. І це тоді, коли навкруги стільки спокус: телебачення, комп'ютерні ігри, розваги на вулиці.
Не стимулює бажання вчитися бідність і непродуманість методики й організації навчального процесу. Вчитель з роками підбирає найбільш зручні методи І прийоми роботи, звикає до їх застосування і непомітно для себе може перетворитися (чи перетворюється) на одноманітно працюючу машину.
Застарілість матеріальних засобів навчання (прилади, наочність) і відсутність нових значно знижують якість уроків.

ОСОБИСТІСНЕСПРЯМУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Особистісний підхід до навчально-виховного процесу передбачає певну переорієнтацію свідомості вчителя, погляду на особистість учня та на себе як цінність та самоцінність. Тоді навчально-виховний процес набуде особистісного спрямування. Це по-перше. А по-друге, всі зміни в системі освіти повинні розглядатися в контексті удосконалення уроку.
З яких би позицій ми не розглядали загальну освіту, будь-який її аспект гак чи інакше повинен бути націлений на організацію і проведення ефективного уроку.
Насамперед потрібно викликати і посилювати у школярів власні корисні мотиви діяльності, актуалізувати зв'язані з ними потреби, пропонувати матеріал, для якого характерна новизна, практична спрямованість, протиріччя, відповідність потребам учня.
Особливо сприятливо діють на школярів ситуації успіху, доброзичливий коментар відповіді на уроці, включення ігрових моментів у шкільні заняття. Багато чого з переліченого тут можна реалізувати, використовуючи інтерактивні технології навчання.
Але використання новітніх технологій потребує нового педагогічного мислення, на шляху якого постають певні проблеми та перешкоди: це вплив освітніх традицій, почуття дискомфорту, яке спричиняють будь-які зміни, брак мотивації до змін, моделей та інформації стосовно ефективного навчання . Однак сьогодні, коли перед школою стоїть завдання розвитку особистості, критичного мислення та гуманізації освіти, на уроках потрібно використовувати широкий спектр особистісно-орієнтованих технологій. Навчання має підпорядковуватися не повідомленню матеріалу й перевірці знань, а виявленню досвіду учнів щодо ви кладеної вчителем інформації.
Освітній процес на такому уроці повинен бути не стільки інформативним, скільки розвивальним.
Потребує зміни й режисура уроку. На ньому учні не тільки слухають розповідь вчителя, а співпрацюють з ним у діалозі, висловлюють свої думки, діляться інформацією. Завдання вчителя — пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати учня схилятися до своєї думки, розвивати критичне мислення школярів, що означає навчати здатності самостійно аналізувати інформацію; навчати вмінню бачити помилки або логічні порушення у твердженнях партнерів; аргументувати свої думки, змінювати їх, якщо вони неправильні, прагнути пошуку оптимальних рішень тощо.
Є безліч шляхів формування критичного мислення в школярів. Але найголовніше: змісті методичне забезпечення шкільної освіти не повинні привчати молодь до «єдино правильних істин», до одновимірного бачення світу.
Якщо ми хочемо включити особистість в освітній процес (той же урок), вона повинна побачити в ньому свою значимість, мотиви власної діяльності. Учні повинні знати норми навчальної діяльності та її етапи (в контексті уроку, теми і т. д.). Але ці норми повинні бути достатньо вільні; те, що заважає досягненню мети і є зайвим у нормах (як іти до дошки, вставати із-за стола, піднімати руку і т. п.) повинно бути відкинуто.
Ключову роль в особистісно-орієнтованій діяльності відіграє надання учневі можливості вибору для нього як суб'єкта діяльності способів просування до мети.
Це може бути вибір варіанту відповіді домашнього завдання, варіанту складання конспекту — все, що, не порушуючи ходу пізнання, дозволяє учневі усвідомити процес суб'єктивного вибору, відповідальності за цей вибір і його результат.
Наприклад, одна справа — викликати трьох учнів і дати їм завдання, зовсім інша — назвати прізвища і запропонувати учням самим вибрати варіант завдання.
Таке постійне тренування здатності до вільного вибору і відповідальності більше всього сприяє психологічній захищеності учнів

Зовнішнє тестування уже не за горами!

Останнього часу система освіти України зазнає суттєвих змін. Одним з основних напрямів її реформування є створення системи зовнішнього єдиного тестування, яке покликане забезпечити моніторинг якості освіти, отримати достовірні і співставні дані про рівень навчання в школах.

Незважаючи на численні переваги нової системи тестів (боротьба з корупцією у ВНЗ, уніфікований підхід до якості та кількості знань абітурієнтів), існує і ряд факторів та питань, які викликають занепокоєння як у випускників шкіл та їхніх батьків, так і у законодавців, педагогічних працівників, широкої громадськості. Відповісти на ці запитання й покликаний розділ "Зовнішнє тестування". Заходьте на сайт http://www.osvita.org.ua/ukrtest/